Токарні патрони для верстатів усіх типів

Токарні патрони діаметром 80–500 мм: трикулачкові самоцентрувальні до 400 мм і чотирикулачкові 250–500 мм, із посадкою під планшайбу або на короткий конус шпинделя 5, 6 і 8.

Доставка Новою Поштою по всій Україні, безготівковий розрахунок і спеціальні умови для підприємств. Консультація та замовлення — за телефоном.

Як вибрати токарний патрон

Токарний патрон добирають під конкретний верстат і типові заготовки. Спершу за паспортом верстата уточнюють кінець шпинделя й найбільший допустимий розмір патрона, потім — діаметр деталей, які треба затискати, і чи потрібно пропускати пруток крізь шпиндель. Патрон, що не сідає на шпиндель, доведеться ставити через перехідний фланець, а це зайвий виліт і биття.

• Діаметр. У розділі патрони 80, 100, 125, 160, 200, 250, 315, 400 і 500 мм. Більший патрон затискає більші заготовки, але він важчий і сильніше навантажує підшипники шпинделя: маса патрона 250 мм з упаковкою — близько 46 кг, тому великі моделі встановлюють із підіймальним пристроєм.
• Кількість кулачків. Трикулачкові самоцентрувальні (80–400 мм) одним ключем зводять кулачки до центру й швидко затискають круглий прокат і шестигранник. Чотирикулачкові (250–500 мм) надійніше тримають квадрат, а моделі з незалежним ходом кулачків дають змогу затиснути несиметричну деталь і вивірити її за індикатором.
• Посадка на шпиндель. Під планшайбу — через фланець із центрувальним пояском — або безпосередньо на кінець шпинделя з коротким конусом: у розділі конуси 5, 6 і 8. У характеристиках зазначено діаметр пояска чи конуса, коло розташування кріпильних отворів і кількість болтів — їх звіряють зі шпинделем.
• Прохідний отвір. Від 16,5 мм у патрона 80 мм до 136 мм у патрона 400 мм, причому в патронів одного діаметра він буває різним: у 160 мм — 32 або 45 мм, у 400 мм — 100 або 136 мм. Він має бути не меншим за пруток, який подають крізь шпиндель.
• Граничні оберти. Допустиму частоту обертання зазначено в характеристиках, у великих патронів вона нижча. Перевищувати її не можна: відцентрова сила відводить кулачки й послаблює затиск.

Типові помилки — вибирати патрон лише за діаметром, не перевіривши посадку й коло кріпильних отворів, ставити патрон, більший за допустимий для верстата, затискати заготовку кінчиками кулачків або з великим вильотом без підтискання центром задньої бабки й залишати ключ у патроні. Прямими кулачками затискають невеликі деталі зовні або розпирають по отвору, зворотними — великі заготовки за зовнішнім діаметром.

Посадкові поверхні перед встановленням очищають і злегка змащують. Пази кулачків і механізм патрона регулярно чистять від стружки й змащують, кулачки самоцентрувального патрона ставлять суворо за номерами. Зношені кулачки замінюють — змінні прямі й зворотні є для патронів 80–400 мм у сусідньому підрозділі, а довгі вали підтримують упорними центрами.

Часті запитання

Чим трикулачковий токарний патрон відрізняється від чотирикулачкового?
Трикулачковий самоцентрувальний зводить усі кулачки до центру одним ключем — це швидко для круглого прокату й шестигранника, у розділі такі патрони 80–400 мм. Чотирикулачкові 250–500 мм надійніше тримають квадрат і несиметричні заготовки, а за незалежного ходу кулачків деталь можна виставити за індикатором із мінімальним биттям.

Що означає посадка «конус 5», «конус 6», «конус 8» і «планшайба»?
Число — умовний розмір короткого конуса на кінці шпинделя: такий патрон ставлять безпосередньо на шпиндель того самого розміру, наприклад у конуса 5 кріпильні отвори розташовані по колу 104,8 мм, у конуса 8 — 171,4 мм. Патрон із посадкою під планшайбу кріплять через проміжний фланець, який підганяють під шпиндель конкретного верстата.