Прилади для вимірювання вологи, вітру, звуку, вібрації, температури, світла

Цехові прилади контролю: інфрачервоні та контактні термометри до +1300 °C, щупи K-типу, вологоміри, вітроміри до 45 м/с, шумомір 30–130 дБ, люксметр до 100000 лк і віброметри.

Доставка Новою Поштою по всій Україні, безготівковий розрахунок і спеціальні умови для підприємств. Консультація та замовлення — за телефоном.

Як вибрати прилад для контролю температури, вологості, шуму та вібрації

Тут зібрано прилади для контролю умов на дільниці та стану обладнання: температури деталей і печей, вологості матеріалів, швидкості повітря, шуму, освітленості й вібрації. Вибір починають із вимірюваної величини та діапазону, а потім вирішують, чи потрібен контактний або безконтактний замір і як часто його повторюватимуть.

• Температура. Інфрачервоні термометри міряють без контакту в діапазонах від −30 до +550 °C і від −50 до +720 °C, у моделі на +720 °C налаштовується коефіцієнт випромінювання, частина приладів приймає щуп K-типу. Контактний цифровий термометр із двома входами для термопар K-типу працює від −50 до +1300 °C із похибкою ±0,1 % + 1 °C до +200 °C.
• Щупи K-типу. Довжина — 15–190 мм, діаметр — 2–15 мм, межа — від 400 до 800 °C. Тонкий щуп Ø2 мм швидше реагує, довгі 150–190 мм потрібні для рідин, сипких середовищ і печей, короткий щуп із широким майданчиком — для поверхонь.
• Вологість. Цифровий вологомір матеріалів розрахований на деревину з вологістю 5–40 %, універсальний із чотирма змінними голками — на 4–80 % для деревини, паперу, картону й будівельних матеріалів із ціною поділки 0,5 %.
• Повітря, шум і світло. Вітроміри вимірюють швидкість потоку від 0,3 до 30, 40 або 45 м/с і водночас температуру повітря. Шумомір охоплює 30–130 дБ чотирма піддіапазонами з корекцією A і C та точністю ±1,5 дБ, люксметр — 1–100000 лк.
• Вібрація. Віброметри з вбудованим і виносним датчиком показують віброшвидкість 0,1–199,9 мм/с, віброприскорення 0,1–199,9 м/с² і розмах вібропереміщення 0,001–1,999 мм. Магнітне кріплення датчика робить заміри на підшипникових вузлах повторюваними.

Типові помилки — міряти інфрачервоним термометром блискучий метал без поправки на коефіцієнт випромінювання (показники занижуються), цілитися в пляму, меншу за поле зору приладу, міряти вологість дошки на торці, а вібрацію — щоразу в новій точці й з різним притисканням: тренд за такими замірами втрачає сенс.

Щупи термопар не перегинають біля ручки й не тримають у середовищі з температурою, вищою за їхню межу, голки вологоміра міняють, коли вони затупляться. Шумомір калібрується під час увімкнення, але мікрофон бережуть від пилу, вологи та ударів. Батареї виймають під час тривалого зберігання, а результати діагностики порівнюють із нормами й попередніми замірами в тих самих точках.

Часті запитання

Чим інфрачервоний термометр відрізняється від контактного?
Інфрачервоний міряє за частки секунди на відстані й підходить для деталей, що обертаються, гарячих і важкодоступних, але показує лише температуру поверхні та залежить від її випромінювальної здатності. Контактний термометр із термопарою K-типу точніший (±0,1 % + 1 °C до +200 °C) і міряє всередині середовища; його фактичну межу визначає щуп — у каталозі це 400–800 °C.

Який режим віброметра використовувати для діагностики підшипників?
Загальний стан машини — дисбаланс, розцентрування, послаблення кріплень — оцінюють за середньоквадратичною віброшвидкістю в смузі 10 Гц–1 кГц. Ранні дефекти підшипників кочення краще видно за віброприскоренням у смузі 1–15 кГц: зростання його пікового значення за незмінної швидкості — привід перевірити підшипник.